В Україні стартує Національний тиждень безбар’єрності: чому це важливо для кожного з нас

З 25 по 31 травня 2026 року в Україні проходить Національний тиждень безбар’єрності. Його головна мета — формування у суспільстві культури поваги до людської гідності, рівності, інклюзивності та створення доступного середовища для кожної людини.

Безбар’єрність — це більше, ніж пандуси

Коли ми чуємо слово «безбар’єрність», перша асоціація — це фізичний доступ: пандуси, підйомники чи тактильна плитка. Але насправді це поняття значно ширше.

Безбар’єрність — це насамперед про ставлення до людини. Це повага до її потреб, можливостей і права на рівний доступ до інформації, послуг, праці та вільної комунікації.

Сьогодні ця тема є критично важливою для України. Через повномасштабну війну значно зросла кількість людей, які потребують додаткової підтримки: наших ветеранів та ветеранок, людей з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб, літніх людей та батьків із маленькими дітьми. Створення безбар’єрного простору — це спільне завдання держави, бізнесу та кожного з нас.

Мова формує ставлення: як спілкуватися коректно?

Офіційне спілкування, документи та щоденна робота державних службовців мають базуватися на принципах поваги та недискримінації. У центрі уваги завжди повинна бути людина, а не її особливість чи стан.

Для того щоб пояснити, як спілкуватися без упереджень, створено зручний Довідник безбар’єрності. Він рекомендує відходити від застарілих стереотипів та використовувати коректні формулювання:

  • «Людина з інвалідністю» — замість «інвалід».
  • «Людина, яка користується кріслом колісним» — замість «прикута до візка».
  • «Людина з порушенням слуху/зору» — замість застарілих чи образливих слів.
  • «Ветеран» або «ветеранка» — замість узагальнювальних та стереотипних фраз.

Також під час підготовки офіційних документів та публічних виступів органам влади важливо керуватися державним стандартом «Термінологія безбар’єрності». Ознайомитися з ним можна за цим посиланням.

Доступність інформації: пишіть просто

Безбар’єрність — це і про те, наскільки легко громадянам розуміти державу. Будь-яка інформація (листи, оголошення, консультації чи роз’яснення) має бути:

  • Зрозумілою та доступною для різних категорій громадян.
  • Викладеною простою мовою — без заплутаних бюрократичних конструкцій та надмірного офіціозу.
  • Однозначною — такою, що виключає подвійне трактування.

Усунення мовних та інформаційних бар’єрів — це перший і надзвичайно важливий крок до побудови справедливого суспільства, де кожен почувається включеним та захищеним. Побудуймо простір рівних можливостей разом!