Національна кадастрова система – це не лише інформація про земельні ділянки та карта, на яку вони нанесені, але й штучний інтелект, здатний опрацьовувати введену в нього інформацію. У тому числі – й підбити результати роботи органів земельних ресурсів за перші три місяці функціонування електронного кадастру.   

Кількість

У Центрі Державного земельного кадастру, який є адміністратором системи, демонструють цілу низку аналітичних таблиць, які дають, так би мовити, багатовимірне уявлення про роботу нової версії кадастру. Вони розкладають ситуацію на цифри, як то кажуть, і вздовж, і впоперек.

Всього по Україні вже відпрацьовано 375 000 заяв, – тих, що стосуються завершення процедури реєстрації, кадастрових номерів, об’єднання чи роз’єднання ділянок. З них зареєстровано 320 000 ділянок, а 40 000 отримали негативну відповідь – переважно через неправильно сформовану землевпорядними організаціями документацію про ділянку. У системі ще знаходиться 15 000 заяв, робота над якими триває, але термін жодної з них не прострочено. Цим особливо пишаються, оскільки торік, за різними підрахунками, прострочених заяв було до 40 тисяч.

Витяги (які, за законом, треба видавати в той же день, що й подано заяву) також користуються популярністю. Їх уже зроблено понад 79 тисяч, а в роботі перебуває лише 645 на всю Україну. І то причиною є дуже стислий термін: адже якщо ви, наприклад,  прийшли в 16.55 – заяву зареєструють сьогоднішнім числом, але фізично опрацювати її зможуть не раніше, ніж на наступний день. За робочий день в середньому по Україні видається 3,5 тис. витягів. Є інформація і в розрізі областей.

Національною кадастровою системою формується таблиця про максимальну та мінімальну кількість відпрацьованих у новій системі заяв з реєстрації земельних ділянок та потижневий зріз. Скажімо, 21-27 січня цього року максимальна кількість становила 3,5 тис. реєстрацій на добу, середня – 1,3 тис., а мінімальна – 150. Через два місяці, 18-24 березня: максимальна – 6,2 тис., а середня вже мало відрізнялася від неї – 5,8 тис.

На майбутнє фахівці прогнозують 6-7 тисяч реєстрацій на день. «Сьогодні не той час, який можна назвати піком активності. Порівняно з минулим роком кількість об’єктів, які реєструється в органах земельних ресурсів, менша, бо вторинна реєстрація, реєстрація договорів оренди – відійшли до нотаріусів, тому навантаження в частині реєстрації зменшилося», – каже генеральний директор Центру ДЗК Андрій Тарнопольський.

Однак співставлення в реальних цифрах з 2012 роком в аналогічні періоди показало, що за кількістю реєстрацій показник у лютому 2013-го порівняно з лютим 2012-го зріс на 23%, а витягів – на 68%. У березні кількість реєстрацій збільшилася на 82%, витягів – на 190%. Це, кажуть фахівці, – показник запровадження систем із високим рівнем автоматизації. І наголошують, що дані отримані не шляхом опитування територіальних органів по телефону, а вибрані з системи.

Швидкість

Система здатна аналізувати час обробки даних від громадян. Як в цілому по державі, так і окремо по кожному регіону та відділенню. Раніше на реєстрацію ділянки могло піти й декілька місяців, хоча за законом відводилося 14 днів. Уже на початку роботи Національної кадастрової системи в середньому на реєстрацію – тобто від подачі заявки до її закриття – витрачалося 62 хвилини, а далі спостерігалося поступове скорочення часу (передовсім, за рахунок навичок реєстраторів, які досить швидко освоювали систему), і сьогодні це – 23 хвилини.

У Центрі ДЗК наголошують: це – в середньому. «Реально реєстрація йде таким чином: якщо немає ніяких зауважень, немає необхідності піднімати якісь документи, – реєстрація триває 5-6 хвилин. Якщо є питання – вона може бути і 2, і 3 години. Якщо є потреба уточнення обмінного файлу, конвертації одного виду електронного документу в інший, – це ще більше», – калькулює Андрій Тарнопольський утворення такого середнього показника.

Щодо виписок – тут середня тривалість також скоротилася приблизно утричі: 53 хвилини – в січні, і 18,7 хвилин – у березні. Утім, подальше прискорення, кажуть в Центрі ДЗК, буде більше непокоїти, ніж тішити – адже час має бути достатнім, аби реєстратор встиг вивчити документацію.

Прогнозування

Система не лише рахує, але й аналізує. Відштовхуючись від середньої кількості опрацьованих заяв за попередній тиждень, вона прогнозує кількість днів, потрібну для завершення необроблених заявок. Цю інформацію в центральному офісі отримують щодня – причому не лише для кожної з областей в цілому, але й для кожного районного відділення. Тож якщо десь прогнозний показник кількості днів, потрібних для опрацювання вже поданих  заявок, зростає, вживають заходів – або дають консультації телефоном, або надсилають допомогу.

Утім, і сам кадастровий реєстратор може скористатися функціями системи, аби спланувати свою роботу та прискорити її. У нього на екрані є інформація, скільки часу по кожній із заяв лишилося до завершення терміну реєстрації. Фільтри дозволяють проаналізувати роботу за вчора і спланувати на сьогодні – пошук заяв можна здійснити, наприклад, за словами «виконані», «у яких кінцевий термін завершується», «трансакція», «прізвище».

Вона бачить все

«Система побудована таким чином, що реєструє не лише самі ділянки, не лише надані витяги, а всі операції, які в ній відбуваються, у тому числі підтвердження оплати адміністративних послуг», – зазначає Андрій Тарнопольський.

З 1 січня робота електронного кадастру поповнила держбюджет на понад 30 мільйонів гривень: 20 мільйонів – від реєстрації ділянок, решта – від оформлення витягів. Раніше звести до купи усі проплати було практично неможливо, кажуть фахівці. Нині при кадастрових транзакціях реєстратори вводять номер квитанції.

Таким чином, із Національною кадастровою системою Україна отримала не лише «електронний каталог» земельних ділянок, але й аналітичний інструмент, який вже зараз дозволяє систематизувати практично всю інформацію, яка потрапляє до системи. Це все більше і більше виключає «ручну працю», а разом із тим – зменшує людський фактор та пов’язані з ним помилки та спокуси.